Каталог статей

Способи підключення до мережі Інтернет

В сучасному світі люди можуть обирати різні способи зв’язку та отримання інформації. Проте з кожним роком саме Інтернет стає основним видом комунікацій для мільйонів  користувачів як у всьому світі, та і в Україні. На сьогоднішній день існує немало способів доступу до Інтернету. Яким же з них скористатися? Це залежить від тих задач, які ставить перед собою людина. Розглянемо самі розповсюджені способи доступу до Інтернету та їх особливості.

Комутуючий віддалений доступ (Dial-Up).
Даний спосіб виходу представляє собою з’єднання за допомогою модему та телефонної мережі загального користування. Максимальна швидкість передачі даних за допомогою Dial-Up – 56 Кбіт/сек, що за сучасними мірками недостатньо для повноцінного обміну інформацією. Цей спосіб підійде для людей, які заходять у Інтернет дуже рідко для того, щоб перевірити електрону пошту та декілька сайтів. Для нормального серфінгу по просторах Інтернету цій спосіб безповоротньо застарів. Зв'язок через модем Dial-Up не потребує ніякої додаткової інфраструктури, крім телефонної мережі. Головний мінус цього варіанту виходу в Інтернет – це низька швидкість передачі даних. Крім того, у момент відвідування всесвітньої павутини телефонна мережа стає недоступною. Оплата Інтернет-послуг зазвичай знімається провайдером за час з’єднання, а не за кількість переданої інформації. У середньому година з’єднання через комутуючий віддалений доступ обійдеться користувачу близько 5 грн. за годину.

ADSL-Інтернет.
Даний спосіб представляє собою використання для передачі даних звичайних (комутуючих) телефонних ліній з використанням спеціальних модемів. Технологія ADSL дозволяє значно розширити пропускну спроможність абонентської мережі міської телефонної мережі шляхом використання ефективних лінійних кодів та адаптивних методів корекції викривлень лінії на основі сучасних досягнень мікроелектроніки і методів цифрової обробки сигналу. У середньому швидкість передачі даних за допомогою такої технології складає від 128 кб/сек  до 24 Мбіт/сек. На Україні даний спосіб є найбільш розповсюдженим серед індивідуальних користувачів. Крім того, ADSL-інтернет використовують в своїй діяльності більшість комерційних, промислових та державних організацій. Тарифікація Інтернет-послуг може бути як за трафік (загальний обсяг інформації, що передається) так і за безлімітні пакети (фіксована плата за певну швидкість в місяць).

Мобільний Інтернет.
Ще одним з бурхливо розвиваючих напрямів є мобільний Інтернет, який використовує в якості каналу зв’язку для виходу в мережу стільниковий зв'язок. Існує декілька стандартів мобільного Інтернету.
GPRS (EGPRS) – це надбудова над технологією мобільного зв’язку GSM, яка виконує пакетну передачу даних за допомогою операторів мобільного зв’язку (BeeLine, MTS, Київстар, та інші). Технологія GPRS передбачає тарифікацію по об’єму переданої та прийнятої інформації, а не за час, який проведено в мережі. Швидкість передачі даних за допомогою GPRS може досягати 171,2 кбіт/сек. Мабуть, головний мінус даного способу виходу в Інтернет є висока вартість трафіку – від 4 грн за Мбайт. Даний тип виходу в мережу активно використовують користувачі мобільних телефонів та смартфонів. Серед плюсів GPRS-Інтернету є доступ в мережу із прийнятною швидкістю передачі даних, швидким з’єднанням. Крім того, за допомогою GPRS можна забезпечити мобільний та безпечний доступ співробітників компаній до корпоративних мереж, поштовим та інформаційним серверам організацій. GPRS також підходить для віддаленого збору інформації та вимірів (телеметрія). Такою послугою користуються служби охорони (сигналізація), банки та платіжні системи (встановлення банкоматів, терміналів оплати послуг), а також в промисловості (датчики та лічильники).
CDMA-Інтернет – ще один спосіб виходу в мережу. Швидкість обміну даними через CDMA від 156 кбіт/сек. Середня вартість 1 Мб трафіку від 50 коп., існують також безлімітні тарифи. Швидкість та вартість виходу в мережу роблять CDMA більш привабливим для корпоративних клієнтів, чим GPRS. Однак кількість індивідуальних абонентів стандартів зв’язку, заснованих на CDMA по всьому світі перевищує 728 млн. абонентів. Наступна сходинка розвитку даного стандарту – технологія ED-VO, яка забезпечує швидкість обміну даних на рівні 2,4 Мбіт/сек. Ще більшою швидкістю володіє технологія 3G (чи стільниковий зв'язок третього покоління), який побудований на основі CDMA. Тут швидкість передачі даних може досягати 10 Мбіт/сек. У світі існує 2 стандарти 3G: UMTS (чи W-CDMA) та CDMA2000. UMTS розповсюджено, в основному, в Європі, CDMA2000 – в Азії та США. У перспективі за допомогою технології на основі CDMA швидкість передачі даних може досягати 73,5 Мбіт/сек. до абонента и 27 Мбіт/сек. від абонента. Однак це не межа. Стільниковий зв'язок нового покоління 4G, який має на увазі єдиний стандарт передачі даних, зможе забезпечити швидкість до сотень Мбіт/сек.

Супутниковий Інтернет.
Підрозділяється на односторонній (асиметричний) та симетричний. Відрізняється більшою вартістю обладнання та високою швидкістю передачі даних, якщо зрівнювати зі швидкістю у виділеному каналі. Вартість за 1 Мбайт інформації складає від $0,1, а в залежності від тарифу та швидкості  передачі даних ціни можуть змінюватися  від $180 до $1000. Такий вид виходу в мережу в основному використовуються комерційні організації. Але супутниковий Інтернет також доступний для індивідуальних користувачів, однак їх число не таке велике, якщо зрівнювати з тим же ADSL.

Виділений канал.
На сьогоднішній день це є найнадійнішим високошвидкісним та порівняно недорогий вид виходу в мережу. Швидкість передачі даних по виділеним мережам досягає до 100 Мбіт/сек. Однак підключення до неї можна тільки в місцях з вже існуючою інфраструктурою якого-небудь провайдеру, тому підключення за допомогою цього каналу можна поки лише в крупних містах та в декількох районних центрах. Для виходу в Інтернет не потрібен модем, тому затрати  на обладнання рівні нулю, потрібно тільки вставити кабель у комп’ютер або ноутбук. Однак платним може бути послуга підключення. Вартість доступу до мережі складає  від 70 до 500 грн. в місяц в залежності від швидкості доступу та тарифу. Це, мабуть, найпопулярніший канал Інтернету для комерційних організацій. Як правило, використовується в якості основного офісного виходу до мережі. Однак в цей час все більше таким доступом користуються звичайні користувачі.

Wi-Fi-Інтернет.
Являє собою бездротовий вид Інтернету, який відрізняється порівняно високою швидкістю передачі даних ( від 1 Мбіт/сек.) та зручністю доступу. Як правило, присутній там, де встановлення кабельної системи доступу не можлива або економічно недоцільно. На сьогоднішній день даною послугою можна скористатися тільки в великих містах, так названих «хот-стопах» (ресторани, кінотеатри, супермаркети, АЗС, парикмахерські, клуби, казино тощо). Вартість виходу в мережу залежить від зони покриття, можливостей провайдеру та тарифних планів.
Однак, даний вид виходу в мережу має і свої недоліки, наприклад високе енергоспоживання, малий радіус дії, можливість перехвату даних. До переваг можно віднести єдиний стандарт (можно використовувати в усіх країнах), доступність обладнання та невелику вартість.

Отже, вочевидь, що для комерційної та виробничої діяльності необхідні надійні, швидкі та захищені канали виходу до Інтернет. Крім того, вони мають бути прийнятними по вартості. На сьогоднішній день високошвидкісні виділені лінії  для бізнесу мабуть є найбільш оптимальним варіантом. Однак розвиток бездротових технологій в майбутньому змінить пріоритети компаній. Що стосується індивідуальних користувачів, то на даний час оптимальним і найбільш доступним (за ціною та технічно) являється ADSL-доступ. Але в найближчому майбутньому, можливо, переваги масової аудиторії можуть також змінитися в сторону мобільного та бездротового Інтернету, який завжди під рукою.